Рак молочної залози (РМЗ) – одне з найбільш поширених онкологічних захворювань в усьому світі. У високо розвинутих країнах Європи та Америки у останні роки реєструється висока захворюваність на РМЗ – від 76,0 до 101,0 на 100 000 жіночого населення.
Сьогодні в Україні хвороба посідає перше місце в структурі онкозахворювань та смертності від раку у жінок.
Мамографія – це неінвазивне дослідження молочних залоз, яке показано всім жінкам починаючи з 40-річного віку, а також при наявності в одній або в обох молочних залозах вузлів, ущільнень, змін шкіри, виділень із сосків. Мамографія рекомендується всім жінкам з хронічними гінекологічними захворюваннями. Процедура займає не більше 10 хвилин. Дослідження проводиться в амбулаторних умовах і представляє собою різновид рентгенівського знімка, при якому використовуються рентгенівське опромінення в низьких дозах. Знімок, отриманий при мамографічному дослідженні (мамограма), використовується для діагностики та лікування захворювань молочних залоз у жінок та грудних залоз у чоловіків.
На сучасний момент також використовується цифрове мамографічне дослідження, при якому зображення отримується на екрані комп’ютера або може бути роздруковане на спеціальній плівці. Для пацієнтки проходження цифрової мамографія нічим не відрізняється від звичайного мамографічного дослідження.
Мамографічне дослідження поділяється на скринінгове та діагностичне.
Скринінгове мамографічне дослідження відіграє провідну роль у ранньому виявленні раку молочної залози, дозволяє діагностувати зміни в тканинах за два роки до того, як вони можуть бути діагностовані самою пацієнткою або лікарем. Згідно сучасним рекомендаціям Американського товариства по боротьбі з раком та Американської медичної асоціації та Американської колегії радіологів, всім жінкам, починаючи з віку 40 років, щорічно необхідно проходити скринінгову мамографію. Щорічне мамографічне дослідження допомагає виявити рак молочної залози на ранніх стадіях, коли він ще виліковний та є можливість для його лікування не застосовувати хірургічне втручання. Після перенесеного раку молочної залози а також при високому ризику розвитку пухлини в наслідок обтяженої спадкоємності, жінкам необхідно проконсультуватися з лікарем відносно віку у якому необхідно почати скринінг (можливо, раніше 40 років) та кількості обстежень.
Діагностична мамографія використовується для обстеження пацієнток при виявленні самою жінкою або лікуючим лікарем сумнівних змін у молочній залозі, таких як припухлість або вузол. Вона також призначається при отриманні сумнівних результатів скринінгового знімка з метою подальшого обстеження жінки.
Якщо вам показана мамографія, коли робити – важливе питання. Все залежить від менструального цикла. Необхідно пройти мамографію в період з 5 по 12 день від початку менструації, коли молочні залози більш м’які, та дослідження можна провести з більшою точністю.
Перед проходженням дослідження жінці рекомендується обговорити питання які її турбують або самостійно виявленні зміни у молочній залозі з лікуючим лікарем або мамологом. Важливо розповісти лікарю про перенесені операції на молочній залозі, використання гормональних препаратів та наявності раку молочної залози у родичів.
Якщо за неділю до наступної менструації молочна залоза набухає та стає болісною, то проведення мамографії у цей період не рекомендується. Найкращим часом для дослідження є 10-14 доба від першого дня менструації. Лікаря-радіолога також необхідно проінформувати про можливість вагітності.
Також спеціалісти рекомендують:
Не наносити на молочну залозу та підпахвові ділянки дезодоранти, лосьйони або пудру з тальком за день до обстеження (на мамограмах можуть бути визначені ознаки кальцинації).
Перед дослідженням рентгенологу необхідно описати симптоми або підозрілі зміни у молочній залозі.
Лікарю необхідно показати результати проведених раніше мамографічних обстежень.
Необхідно запитати рентгенолога, коли можна отримати результати дослідження.
Зробити мамографію – це означає використати можливість виявлення дрібних пухлин, які не пальпуються. Сучасна діагностика дозволяю застосувати необхідні лікувальні заходи на ранніх стадіях пухлинних захворювань, не доводячи ситуацію до хірургічного втручання.
Матеріал підготувала
асистент кафедри
онкології та радіології
к.мед.н. Шульгіна В.В.